[i]Він читав її вірші. Невпевнено.
Вимовляв кожне слово схвильовано...
Дихав він так повільно, з перервами...
І ковтав її сльози римовані.
Відчував її серце замучене
І своє виривав по шматочках.
Він - причина, для їх душ розлучення,
і віршів, що мов з порохом бочка.
Він надто пізно на світ народився,
чи може вона надто рано...
Факт у тому, що хтось помилився,
тож зараз обом їм погано...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497214
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2014
автор: Любомир Винник