Життя прожила ти дарма
ані дітей, ні хати…
Й твоя простягнута рука
Щоб похмелитись мати.
Хіба ти так мріяла жити,
дивитись у рот перехожим?
Ти мріяла світ підкорити…
До того як він став ворожим.
А тепер хочеш пива і спати
А потім ще спати і пива.
Та чи варто завтра чекати
Якщо будеш така ж лінива?
Ти вибір свій зробила в школі
Коли пішла з дому… втекла
В кишенях чужих шукала Долі
але лише вхід до пекла знайшла.
***
Життя пройшло дзвоном монет
Його не було ще, а вже проминуло.
Ти ніколи не вірила в правду прикмет
Але на них списала все що було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497215
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2014
автор: Гуцол Оксана