У волі лелечині крила

У  волі  лелечині  крила
У  волі  весняна  душа
Мабуть  тому  нам  вона  мила
Летить  у  безкрай  навмання
Десь  сяде  вона  відпочити
Стулити  бузок  оченят
Як  можна  її  не  любити?
Закрити  у  домі  із  грат?

У  волі  червоне  пір'я
На  грудях  воно  миготить
Тому  що  не  впала  в  безсиллі
Тому  що  серденько  болить

І  може  це  дивная  птаха
Та  через  роки  та  віки
Ми  звикли  на  неї  чекати
А  також  за  нею  іти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497408
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2014
автор: Надія Маньковська