[b]В молитву кану мов те слово.
І буду Господа просить...
Не за рідню, а людську мову.
Що як стріла в ту мить летить.
Прости народ, він в вічнім рабстві.
Забув про душу, про гріхи.
Він мов хижак в людській напасті.
Не за добром, а злом біжить.
Він не навчився тобі вірить.
Бо правив ним злиденний біс.
А він з душі любов всю вирвав.
Залишив лиш гнітючий біль.
Ти Янголів пошли на землю.
Нехай відкриють серця спів.
І виженуть з землі своєї...
Бісівські злидні, гріх і гнів.
©Надін Буре[i][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497566
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2014
автор: Надін Буре