Прана зеленого лісу рятує мене -
Дерева там старі, могутні,
Коли в грудях біль, то мене уява веде
І прохання завжди почуті.
На жаль, у минулому році я завинив -
Не склав лісу жодної шани,
Але він, могутній, мудрий, мене вже простив,
Він вище людської пошани.
Між стовбурами думками ментально пливу,
Бачу листя зопріле, гриби -
Я так на ліжку за життя веду боротьбу,
Ритуал створивши для триби.
К.
22.04.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497589
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 08.05.2014
автор: Левчишин Віктор