Я нечасто пишу прозу.
Вона якасть неритмічна,
Якась некерована просто,
По своєму пише вічно.
У мене постійний хаос
І я в ньому, як акула,
Шукаю, байдужих мало,
Якісь усі надто чуйні.
Я не часто пишу прозу,
Лише, як вона захоче.
У голос сказати можу усе,
Якщо хтось попросить.
Не треба мене читати,
Не треба мене розуміти.
Тим більше чогось шукати,
Й не треба у мене вчитись.
Я не часто пишу прозу,
Вона просто непокірна,
Обоє ми надто правильні,
Це все, що у нас є спільне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497615
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2014
автор: Кіра Рубінова