Пробачте нам, рідненькі ветерани

Замість    салютів  ,постріли    лунають,
Замість  вітань,потоки    дорікань.
Так  перемогу    нині  зустрічає,
Обпалений    війною    ветеран.

Історію    змішали    і  невір’ям,
Переписали    білі    плями    в    ній.
І    ті,що    залишилися    живії    
Не    ймуть    в  якій    країні    жити    їм.

Так    шкода,що    нічим    не    згоїть    рани,
Закон      лиш    на  папері    постає,
А    ліки  ,що    потрібні    ветерану,
Ніхто    із    тих    маєтків  не  дає.

Боролися    за    майбуття    щасливе,
За    справедливість,волю    і  за    спокій,
Не  думали  ,що    доживуть      до    того
Й    побачать  братовбивць    в  окопах.

Не    мріялось,що    знову    цвіт    весняний  
У    поросі      війни    на    землю    ляже.
Як    соромно,що  мир    не    зберегли    ми,
І    в    серці        вашім    нові  рани    в’яжем.

Пробачте,що    збудили    хмурий    спомин,
Синів    не  вчили  край    свій    боронити,
Що    волю    і    свідомість    ми    приспали,
Що    не    даємо    вам      віка    дожити.
Пробачте    нам,рідненькі    ветерани!!!    
                     7.05.14р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497630
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2014
автор: леся квіт