До зорі до ранкової встану
Лебединський зове мене шлях.
Серед сосен розлогих розтану
В Токарях, в Токарях, в Токарях.
Між алеями тиша снується
Звеселяють пейзаж снігурі.
Знаю, піснею це озоветься…
Токарі, Токарі, Токарі…
Небокрай над верхів’ям сіріє
Дятел дріб розсипа по корі.
І душа зачаровано мліє
… Токарі, Токарі, Токарі.
П’ю сосновий напій – не нап’юся
Під бурштиновий легіт вітрів.
Ще не раз я сюди повернуся
Токарі, Токарі, Токарі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497646
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 08.05.2014
автор: Галина Будянська