Ти просив. Окей! без почуттів, без злості
я зліплю разом Н-нну кількість слів.
Без музи це не буде надто просто,
Але надіюсь ти почуєш що хотів...
Не потребую співчуття і розуміння,
Ти й так у мене в горлі поперк!
Я не осуджую, не кидаю каміння,
багато чаю п’ю, не виключаю реп.
Чекаючи незнаючи чого від тебе,
Кидалась в море запитань і фраз.
І вирішивши, що тобі не треба
я...
Тоді нехай поставить крапку час.
Ти навіть не друг, тебе я знаю мало.
Мене колотить від тупих питань!
Я не змогла, саме тому і не сказала
Ти був одним з моїх уподобань.
Вже якось всеодно, мені не важко...
Якби хотів, то б ти змінив усе давно,
Та ти слабка беззахисна Ромашка
Життя якої опускається на дно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497659
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2014
автор: ЕТ