Із вітром і сонцем повінчана,
Одинока на краю села
Сакура – вишня,як дівчина,
В ранню весну зацвіла
Хто посадив тут не відаю,
Знаю – було це давно
Мабуть з далекої віддалі
Лелека приніс під крилом
На щастя,чи може, на лишенько
Тут серед спілих дібров
Дівчинку – сакуру вишеньку
Юності світлу любов
Хлопець зустрів кароокий
На перехресті доріг.
Чом же тоді одиноку,
Тебе зупинити не смів?
А пам’ять тепер в поле кличе
Пройтись серед спілих дібров,
Там чайкою в небі кигиче
Його незабутня любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497687
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2014
автор: Надія Голіней