Знову дощ виконує, ту пісню,
Що викликає у серці жаль.
Поміж двох світів бракує кисню,
Життя, зіграє німий скрипаль...
Він, знову, виходить на цю сцену,
Лунає музика дощу.
Між світів, здається на буденну,
Я, тебе, нею пригощу...
І все розчиняється в примарах,
В краплинах - мелодія сумна.
Лиш десь, поміж двох світів на хмарах,
Вже заснула стомлена весна...
Дощ, вітру шелест і скрипаль німий,
То все знов нагадує мені,
Поміж двох світів, колір блакитний -
Мить, що полонила, на весні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497713
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.05.2014
автор: Валерій Кець