Чимраз частіш ніби - то, помічаю,
Що якось ірреально в цьому світі я.
Закрию очі - і відкрию; запитаю,
себе: невже я тут? Така оказія.
А що роблю я в світі, все ж реальнім,
Для себе і для нього руки займеш чим?
Що мною зроблено у поступу загальнім?
Чи, може, доведеться звідси йти ні з чим?
Така орієнтовність. Чи то зрілість?
І шкряба, суне, в`ялу лапу в двері кіт.
До чого кіт тут? Геть пішов! Зарозумілість...
Ось вихід кожного, хто не знайшов одвіт...
осінь 2001р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=49773
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.12.2007
автор: Микола Шевченко