Вдягає серце парасолю,
Нема до зливи болю сил.
Малює хмара в небі долю
Із голубиних білих крил.
Вівчар пряде сміливість з руна,
Овець рятує від вовків.
Торкає радість серця струни
Піснями сонячних дзвінків.
Дім виростає із руїни.
Над ним блакитно-жовтий стяг.
Здіймає крила Україна.
Веселкою лягає шлях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497747
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)