Прийди до нас...
тебе давно чекають зневірені люди.
хоч є і такі, що просто звуться людьми.
Загубився компАс...
що до тебе вів... а без тебе тут буде
все покрито гіркими струмками-слізьми.
Чому все так?
поясни нам, будь ласка, якщо твоя воля
поясни, щоби менше боліло в грудях.
Гасне вже маяк...
сяйво у душі... чи така в нього доля?
гасне... і знову надією жевріє в людях.
Чи існуєш ти?
дай підказку нам, де тебе шукати...
на Землі твердій, чи може... на Небесах?
Де нам сіяти?..
щоб плоди солодкі твої пожинати...
бачиш... як багато сьогодні на терезах.
Дай можливість...
нам відчути серцем, що не все ще втрачено,
що сонце однаково світить для всіх.
Справедливість...
де ти є? Ми ж тебе вже давно не бачимо...
ми жадаємо... так жадаємо... світла рук твоїх.
8.05.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497749
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.05.2014
автор: Богданочка