В полон не брати, винищить дотла
зрадливе зілля в себе на городі,
щоб згодом не боліла голова,
що враже сім"я знов пустило сходи.
Щоб не розвіяв вітер хижий пух
і знов комусь залоскотало в носі -
то вирвати будяк той чи лопух,
аби навік позбавить плодоносся.
В сусідськім полі різнотрав"я лан
і будякам-агресорам привілля -
рости собі, не пхайся, наче хам,
не лізь, наглючий, на наше подвір"я.
Коли заліз, як підлий терорист,
то й знай, нікчемний, що тебе чекає -
ми виб"єм з тебе той паскудний хист
і спалимо, а попіл закопаєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497781
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.05.2014
автор: Борода