Повільно, немов черепаха,
Виповзаю із стану безсилля,
Болі нема, є слабкість-[i]рубаха[/i]
І марево є про дозвілля.
М'яка навпіл тінь. Ліг під кущем.
Дружбан-вітерець прогнав комарів.
І трава ніжна вчорашнім дощем,
Але я, бач, вже встиг, загорів.
Мої діти стрибають із круч,
Вода їх переповнена сміхом.
Я упиваюсь: батьківством[i] могуч[/i],
Позабув вже як тяжко дихав.
К.
23.04.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497816
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 09.05.2014
автор: Левчишин Віктор