"Лише пам'ять - мій єдиний ворог,
Він знову нагадує про біль.
І знову недоречний монолог,
Окунає в спогадів купіль...
Лише пам'ять - мій найліпший друг,
Що не знає зовсім кривди, зради.
Що підтримає у час напруг,
Що у смутку дасть завжди розради..."
Не ховати спогади в конверти,
В житті мандруючи по сторінкам.
Взяти па'ять й набіло все стерти,
Забути все, що віддано рокам...
Забути все, що трапилось в житті,
Ті всі сторінки свого роману.
Розчинитись у самозабутті,
Заблукати посеред туману...
І йти не озираючись назад,
Дивлячись лише в перед, в майбутнє.
Йти стежкою туди, де зорепад,
Забути, всі миті, що незбутні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497824
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.05.2014
автор: Валерій Кець