Пізнав я зраду, в дружбі і коханні.
Пізнав уже ненависть, розчарування й гнів
Лишилось на душі, якесь важке зітхання
Побачив сенс у всьому, у кожнім сірім дні.
Почав цінити те, що сперш і не помітив.
Почав дивитись в очі, всім сумнівам й страхам
Я всіх переконаю, примушу зрозуміти,
Моє життя – не ваше, нікому не віддам !
Пізнаю я самотність, і чудодійність тиші
Пізнаю, що в житті, я маю віднайти.
Своїх я не покину, нікого не залишу
Зроблю́ усе, що зможу і витягну з біди.
Мені ніхто не вірив, винили у брехні
Казали що жорстокий, і що не вмію жити
Та я їм не піддався, і клятву дав собі
Не буду вірить людям, не вам мене судити !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497858
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.05.2014
автор: Юрій Бондар