Шматоване серце...Ось тут...На підлозі...
Прикрите ганчір'ям,старими книжками.
Комусь воно завше було в допомозі...
Забруднене навіть своїми віршами...
Шматоване серце.Та ні,не боліло.
Хіба так болять ті шматочки із кров'ю?
Воно так багато і тихо терпіло.
Його шматували з ножем і любов'ю.
Шматоване серце...Шматочки кохання
На голій підлозі.Занози встрягають.
Піднялось,щоб викинуть геть сподівання.
На старе ганчір'я кровинки лягають.
Шматоване серце.Прикрило шраминки,
Піднялось і тихо пішло помолитись.
У шафі знайшовши засохлі скоринки
Набрало води,щоби їх розмочити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497903
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2014
автор: Відочка Вансель