Гуси – гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята!
Понесіть за синє море,
У далекії простори.
У далекії простори
На крилятах понесіте.
Пролетімо ріки, гори…
Будем Боженьку просити.
Будемо Його благати:
Ви –як птахи, я – як мати.
Я – Його Божа дитина –
За усю НАШУ РОДИНУ.
За ВКРАЇНСЬКИЙ за НАРОДЕ
Заспіваю Йому оду.
Щоби зглянувся над нами,
Його грішними синами…
Мало ми Його любили,
По Законам Божим жили:
Убивали, розкрадали,
Милосердя уникали,
Заздрили, усі сварились,
Божій волі не корились…
Так давайте всі змінімось:
Усі разом помолімось
За любов, за УКРАЇНУ,
За її щасливу днину!
Мирне небо, сонце ясне –
Хай воно віки не згасне!
За квітучії дерева,
За царя всіх звірів – лева,
За своїх пернатих друзів,
Щоб в гаю співали й в лузі.
За колосся в жовтім полі
Та за повнії стодоли.
За простори за безкраї –
За усе, що в НАШІМ КРАЇ !
Помолімось та й змінімось!
Всі любов’ю наповнімось
До людей, до Бога, світу,
Бо ми всі – є Божі діти!
Бо звершиться Воля Божа!
На що вона буде схожа?
Хто вбивав… Хто йшов за плугом…
Всім воздасться по заслугам!...
07.05.2014 р.
м. Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497955
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.05.2014
автор: Олена Козацька