Величаві Храми пустують ,як душі
Та за що Бог ласку нам пошле з небес.
Ви мене пробачте,та сказати мушу,
Гине юний цвіт наш,а в церкви́ не йде.
Хтось осудить грішно духовенство нині,
Але це Храм Божий ,не земний палац,
Приведіть до нього всю свою родину,
І тоді молитва буде не глуха.
У нічному клубі голці ні́де впасти,
А у церкві Божій простору без меж,
Ось чому на землю всі зійшли напасті
Душі юні гинуть від демонських тенет.
Комуністи вчили,що не має Бога,
Мабуть в бі́дах нині й наша лепта є,
Що не можем внуків і дітей навчити,
І дорогу світла показати їм.
Бог Хреста дарує в Хрещенні святому,
Але вже з дитинства шлях крутим стає,
Тож подбаймо люди врятувати цвіт цей,
Що на гибель нині його віддаєм.
10.05.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497973
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2014
автор: леся квіт