На березі Тихого океану,
Любитися з усіма гетерами світу,
Замість флейти дикі барабани,
Які зсувають землю із орбіти!
Так хочеться насправді жити,
Не загубитися в морі суєт...
Просто мовчки тебе любити,
Не чекаючи нічого навзаЄм!
На березі океанів,
шукати любові-не плоті...
шукати свою невпізнанну,
Королеву усіх дефолтів!
на фоні краху імперій,
і формування нових,
Ти квітка із диких прерій,
І рідна серед чужих!
Носити у собі світло,
Впускати у душу тепло,
Відчувати,як непомітно.
Нівелюється всяке зло!
Переповнить мене любов:
Теплі пальці -твої долоні,
Очищається моя кров,
Сонцем-пташкою б*ється у скронях!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498068
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.05.2014
автор: Той,що воює з вітряками