Дивуйтеся люди

Дивуйтеся  люди
Що  з  мене  буде
Бо  пройде  год,  другий,
Зринувши  в  тугу,
Та  й  я  вас  забуду.
І  ви  мене  не  згадаєте,
При  зустрічі  не  взнаєте
Іншими  ми  стали
Чи  розквітли,  чи  попропадали,
Та  пройденого  не  піймаєте.
І  я  не  хочу  бачить  нічого,
Ні  слова  праведного  від  Бога,
Ні  найменшого  страждання,
Що  колись  було  за  бажання,
Колись  потребувало  допомоги.
Тепер  я  інший,  я  іду
По  кругу,  по  власному  сліду
Та  це  ще  не  плутає  мене,
Мене  лиш  плутає  одне  –
Мій  страх  і  біль  мій  на  виду.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498070
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 10.05.2014
автор: John Rashe