* * * * *

Гобелени  наших  почуттів
Вигорають  від  палкого  місяця.
Просто  щезну.  Все,  як  ти  хотів…
Поки  два  кохання  перебісяться,
Я  на  цих  полотнах  ще  живу.

Щастя  зимне  і  маленьке  дуже
Жабенятком  плигнуло  в  траву,
Розхитавши  зорі  у  калюжі.

Сумніви  пройшлися,  як  вогонь
По  садах  квітучих  і  зелених…

Випадаю  зіркою  з  долонь.

Сумно.  

Вигорають  гобелени.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498075
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2014
автор: П'янкова Таня