Життя спішить,спливає час,
Дивись і надвечір’я,
Нас крутить вихором не раз,
Як лебединим пір’ям.
А треба ще ступити крок
Крізь грози,блискавиці,
Щоб випити води ковток
Із рідної криниці.
Та роки з часом тиснуть вниз
На стоптані дороги.
Ми долю,як зіпрів ший хмиз,
Стелим не раз під ноги.
Шукаємо в неї співчуття,
Вичитуєм пророків.
А смерть прийде від забуття –
Не від прожитих років.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498098
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2014
автор: Надія Голіней