А так хочеться просто подихати -
Небом, сонцем, росою і тишею.
І крізь каверзні входи та виходи
Відчувати – я сильна, я дихаю.
Серед травня просякнути зливами,
Наче птах – безкорисно і повністю.
І хай будуть думки надщасливими
В задзеркаллі строкатих умовностей.
Хай вже паморозь – завтра зігріюся.
В небі зір, як зернят обліпихових!
Ще допоки на аркуші мріється –
Я живу, я кохаю, я дихаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498142
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2014
автор: Леся Shmigelska