самотній вечір

самотній  вечір  (сумнівний  друже),
ти  випиваєш  сумні  години
і  залишаєш  відкриту  дужку
мов  недочитану  гарну  книгу.

ти  знаєш  стільки  моїх  історій,
що  вистачає  на  три  романи.
якщо  ми  й  інколи  не  говорим,
то  це  мовчання  близького  плану.

ти  помічав  не  моє  кохання
і  переконаність  бачив  часто,
коли  свідомість  ішла  в  заслання
і  розривалось  плетіння  часу.

самотній  вечір  мої  горгани
проходить  повз  і  лишень  сміється,
залиш  цей  сум,  бо  усім  погано.
не  тільки  нам…  все  одно  минеться.

минеться  день  і  забудеш  місяць,
роки,  і  в  принципі,  все,  що  маєш,
та  в  результаті  себе  не  вивчиш,
бо  тільки  зло  і  добро  вбачаєш

у  сірій  гамі  складного  спектру,
широкій  річці  людського  духу.
ти  знаєш  ноти,  самотній  вечір?
зіграй  мені  до-мінор,  мазурку.

P.S.  не  нудьгувати  наодинці  із  собою  -  дуже  корисна  риса.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498294
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: Олександр Ткачинський