І знову осінь підставляє ліву щоку:-
"Ай дайте доспівати їм пісень...
Цим листям...
Їм хоча би день
(В цім році хоч метеорологи нівроку)-
Ця пісня їх вам ще не раз присниться
І тінь мереживом на лицях,
І запах...
І запах тих густих, покручених вишень..."
Та вже мороз рівняє шанси
Він не чекає- він бездушний
Холодної зими слуга слухняний
Вже до оскоми соснам соки сушить
Вбиває листя, від своєї влади п"яний
І трупи падають на мерзлий грунт до моїх ніг
Їх скоро, скоро похоронить сніг...
Вже майже до кінця добіг
Листопадовий танець полум"яний
Зима...
Зима керує балом мудро
І я вже дихаю на повні груди груднем
І все завмерло у гармонії і ліні...
Все чисте і стерильне, але з кожним днем
Коротші тіні.
Потроху забуваються пісні різдв"яні
Вона була така прекрасна у ві сні -
Моя природа...
Та знов бушують вітри, знов повстання
Зима в агонії
Весна зажерливо блакитний сніг зжирає
Під поглядом жорстким сніжинки корчаться і тають
Дерева чавкають, сосуть холодну кров-
Де не копнеш, у них кругом коріння
Все чорне й мокре.
І ось вже на палітру чорно-сірих ліній знов
Із гною лізуть перші білі плями пелюсток
На сцену вийшли нові покоління
Бездумно п"ють коктейлі вітамінні
І вже землі не видно з-під квіток...
Наївні квіти віддаються бджолам
Так чесно, так відверто...
Та вже й вони неначе гумкою підтерті
В бутонах зародилося нове життя
Інстинкт незайманість відтяв
Бо це все для!.. Насилу літо!
Я в шортах! Сонце сушить!
Все чотко! А природа?
Природа не нарушить. Цикл.
Квіток і бджіл продукти - це овочіі фрукти
Я наляв!
Таки за осінь.Зніми носки і тоже ноги в воду
Лови мої віски губами
Я з ними в ритмі досі...
І ПРИРОДА!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498311
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: Володя з Тополівки