у очах прочитати силкую
бо уголос казати не варто
як медово груди турбує
у зіницях запалена ватра
на повіках мокріє істина
що губами давно забута
я із себе всю силу витісню
тільки б кращою тобі бути
я спокутую фрази разом
проговорені і замовчані
із душі вимету образи
слабким мозком ущент затовчені
а ти просто кохай мене
не турбуйся, що це невчасно
усе рано чи пізно мине
лиш вогонь у очах не згасне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498318
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: Ана Захмарна