[i]Из письма Марии Юдиной к Сталину (1943):
"Денно и нощно я буду молиться о том, чтобы Вам были прощены чудовищные злодеяния, которые Вы совершили против Вашего народа. Я отказываюсь от Сталинской премии, а деньги посылаю на ремонт храма и во спасение Вашей души".[/i]
В електричці ходить із книжками
чоловік. Бо ж – світло у книжках!..
А у жінки літньої – тюльпани.
Повний кошик в стомлених руках!..
А навпроти – хлопець. Не за віком
сивий, із зажурою в очах…
Ось "купе" зрівнялось з чоловіком,
що рекламу книжки розпочав.
А у нього – мова промениста.
Кожному б із нас такі вуста!
– Отже... Пише жінка-піаністка
іродові Сталіну листа.
"Не приймаю Вашої відзнаки.
Гроші я скеровую на Храм".
...Має неабияку відвагу,
щире серце, сповнене добра!
Пише про загублені мільйони
тих безвинних непотрібних жертв,
що цілком свідомо і "законно"
звів зі світу Йосип-людожер.
...Плаче й пише Юдіна Марія,
що за нього молиться день-ніч…
А в тирана серце пломеніє:
лине, лине Моцарт зусібіч!..
(...Радіо ввімкнув, і... серце вкрала
музика – Маріїна душа.
Тож, аби для нього лиш зіграла,
Юдіна, він вперто забажав.
Як просвітлено оця Марія грає!!!
Як в останнє... В нім тиран замовк!!!
А ж її, доведену до краю,
віз на запис "чорний воронок"!)
До ГУЛАГу чорного "путівка"
світить їй – за правду у лице.
Та між ним і правдою – платівка.
23-й Моцартів концерт.
Стратити її немає сили:
щось заворушилося у нім!..
(Чи молитви ката всовістили,
чи тендітні руки чарівні?)
Розбудила дивна піаністка
в деспоті, погрузлому в гріхах,
юного того семінариста,
що ступив колись на божий шлях...
Ірод зачиняється і плаче,
мов раніше Моцарта не чув.
Мужній музі щиро він пробачить
три доби просвітлого плачу!..
………………………………..
…Що там далі, книжка вам розкаже.
Тридцять гривень. Й інші в мене є...
А купе, пірнувши в море вражень,
думу дума. Кожен про своє.
Жінка: "Як шкода! Немає грошей… "
Молодик вирішує: "Куплю!"
І... дарує жінці. "Мій хороший!
Я так того Моцарта люблю!!!
Ось... Віддячу..." П'ять хвилин змагання –
й хлопець упокорився красі.
Їде далі з купою тюльпанів –
віддала. Із вдячністю. Усі.
© Тетяна Яровицина
Ось історія ро це:
http://ioan.theosis.ru/Yudina.html
Цікавий документальний фільм "Портрет легендарной пианистки":
https://www.youtube.com/watch?v=ArOMvuzpC7o
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498358
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 11.05.2014
автор: Тетяна Яровицина