Закривавлені зорі у небі,
Захід сонця, омитий дощем.
В душі кожного заклик «не треба!»
І всі стесані пальці вщент…
Від бруківки немає і сліду,
Замість квітів на клумбах щити,
Тут не знають світанків, обідів,
Лише поклик у вись «захисти!».
Із молитвою знову до бою,
Встав з колін український народ.
Хтось услід прокричить «Я з тобою!»
Тут воюють не для нагород!
Запах гуми, стовп чорного диму.
Іскри в серці і прапор в руках.
Кожен з них, то чиясь дитина,
Кожен з них забуває про страх….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498388
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: na_TASHA