Я після тебе не написала шедевр,
Як після сотні нестерпних пісень.
Після тебе -лише шпалери обдерті,
Шаленість самотніх стремен.
І після нікого я не напишу шедевр,
Бо все, що почалось, не матиме більше кінця.
І вічності дерево - сивіючий мертвий кедр,
Скидає слова на чоло на штиб вінця.
Давай щоб не було ніяких "до" чи "після".
Цілісне життя робить з нас патріархів пера.
Назбируй минуле у жмут, сплітай у монисто,
Бо тобі, як нікому, в майбутнє іти пора!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498399
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: Хельга Ластівка