* * *

Сумую  за  тобою  рідна  хато,
Скарбницею  домашнього  тепла,
Ти  вікнами  умієш  посміхатись,
Коли  я  прибуваю  до  села.

Знайомі  дошки  на  старенькім  ганку
Скриплять  мені  вітаючі  слова…
Мене  тут  мама,  зустрічає  ранком,
Душа  і  серце  радістю  сплива…

Село  моє,  де  хати  білолиці,
Де  пізнавав  ази  життя,
Для  мене  ти  –  завжди  столиця,
Для  мене  ти  є  пам'ять  трисвята.

Казенний  ліс  і  в  Кулижках  долина,
Старі  могили,  що  на  виїзді  з  села
І  річечка,  не  дуже  швидкоплинна,
І  школа  наша,  що  святинею  була…

Як  найдорожче  зберігаю  в  таємниці
Клич  журавлів,  десь  за  селом  в  імлі…
Не  забуваймо  ж  ми,  наші  столиці,
Ці  невеличкі  села  на  землі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498473
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2014
автор: Іван Краснокутський