Крізь важкі часові перепони,
Повз великі й малі барикади,
Повз світи і численні блокади,
Ти не згубиш рядки і той факт,
Що чекають вдома.
На подолані милі і метри,
На всі витрачені сили і гроші,
Стає чхати – при погляді мами.
Всі труднощі й важкості часу,
Стають мізером з дотиком тата.
Так долаємо відстані мега.
І рахуємо час, щоб вже мілі.
Ну а потім все добре.
Родина.
Ну а зараз відносно – дорога.
05.05.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498510
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.05.2014
автор: Віктор, який дівчинка