Горіла на вогні його душа,
Пала́ла та звива́лася від болю,
Десь в тиші заховався вічний страх,
Зали́шитися сам на сам з собою,
Десь в зеркалі відлуння щирих днів,
Там відображення, приховане рукою,
Колись давно побачити не зміг,
Не щирий погляд в себе за спиною.
Тепер уже не виправити те,
Що писане по бі́лому черво́ним,
Й на перепоні не забутих днів,
Він буде сам у ди́мному вагоні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498588
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2014
автор: Анна Кюртс