Важка провина , стрїть надімною.
Не зміг я кохати і бути з тобою,
Не зміг я носити, тебе на руках,
Не зміг доказати, що я падишах.
Провина та мучить мене, добиває,
Та я не здаюсь, я досі кохаю!
Такої як ти, не зайду я ніколи,
Ти СОНЦЕ моє, світи надімною.
Візьми мене в промені, ніжні свої,
Неси до небес - це мрії мої,
Неси до небес, принесеш відпусти,
Впаду я на землю, лишусь назавжди,
Це й буде розплата, за мрії мої,
Це й буде прощення, що дала мені ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498688
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2014
автор: Sinka_Grozniy