Я втомилася бути іншою.
Я стомилась чекати на диво.
Я не була ніколи гіршою...
Хай погана, проте щаслива.
Я за серце берусь, як за зброю.
І не вірю тепер вже нікому.
Я б хотіла лиш стати собою,
Або просто піти додому.
Я втомилася вже від холоду.
Бути просто усім непотрібною.
Де неправда-цінніша від золота,
Там, де зрада любові подібна.
Я стомилася бути іншою.
Й не любити цей світ проклятий.
І писати безглузді вірші.
Потім тихо в шухляду ховати.
І мовчати при кожнім слові,
Які вже так давно не дивують.
То чому я так хочу любові,
Якщо всі лиш її дарують?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498714
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.05.2014
автор: Натхненна