Й на долю нарікать не смієш

На    дворі  травень!    Сходить  сонце
Вже  зарево  покрило  небо.
Я  подивляюсь  у  віконце
 І  пригортаюся  до  тебе.
Навколо  ранку  прохолода
Ще  губи  ласку  пам»ятають.
Моя  рука  в  твоїй  долоні
Автом  тумани  прорізаєм.
Сто  тем  у  нас  є  для  розмови
І  для  серйозності  й  для  сміху.
Ти  –  все  для  мене,  я  –  все  для  тебе,
Ми  одне  в  однім  знайшли  утіху.
Як  мало  треба  нам  для  щастя.
З  роками  добре  розумієш,
Що  щастя  –  як  нема  нещастя
Й  на  долю  нарікать  не  смієш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498756
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2014
автор: lubashka