Занотую весну у блокноті своєму в останнє.
Замалюю поля, насаджу густо-густо жоржин -
і дрібненьким дощем (утоплю безголосе кохання,
відспіваю його, а попереду сотні стежин).
І можливо мене на якійсь жде омріяна мрія.
Через терни пройду, через небо і землю чи смерть.
Головне, щоб моє... Моє серце щось щиро зігріло,
а не вкинуло знов у земну круговерть.
У блокноті моїм вже давно оселилась зневіра,
а я впевнено всім та й собі вже укотре брешу.
Бо зростило життя у мені, мабуть, хижого звіра:
не перечу комусь, лиш себе розриваю-душУ.
По краєчку листа слово в слово єднається в риму.
Між рядочків пливе лейтмотивом остання весна.
Я напевно засну. Хай блокнотом тиняється злива,
а пробудить хай той, з ким дорога єдина, одна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498824
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2014
автор: Ліна Біла