Нікого ніхто не любив за декретом,
за закликом чи за наказом,
і милість, здобута благанням поета,
гіркіша прямої образи.
Не зрушити мертвий байдужості острів
натхненними тими рядками,
навчитись служити й любити непросто--
це вміння кується віками.
Дівчино, ти можеш що хочеш робити
і мстить Україні немилій.
Юнак, що тебе перестав би любити,
давно вже в сибірській могилі.
І той, що вам разом кувала б зозуля,
хто дух мав палкий, невгасимий,
запорпаний в землю, в потилиці-куля,
й навколо його побратими.
Від них не народяться співи і діти,
земля їх втрачає щомиті.
«Любіть Україну!» Не треба любити,
лиш дайте їй жити на світі.
Вікторія Торон травень 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498844
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.05.2014
автор: Вікторія Т.