Коли земля тікає з-під ніг…
В душі нема нічого окрім відчаю.
Піти якою з тисячі доріг?
Вже все одно…
Аби не була гіршою…
Коли замовкне навіть тиша
І ти почуєш свою совість
Немов брудна голодна миша
Знов виїдатиме свідомість
Коли зупиняться у небі хмари
І ти поглянеш у бездонність
І сльози по щоці - примари
Знов нагадають про притомність
Коли на сходах в мряку сіру
Скользиш по мокрому тумані
А навкруги все чорно-біле
Не піддаєшся вже омані
13.09.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498903
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2014
автор: Марта Скварко