Колихала мати сина у колисці,
Все наспівуючи пісню про війну,
Про фронти, де вояки плечисті,
Про холодну й люту чужину…
Колихала мати і журилась,
Щоб не ріс сиріткою синок.
За чоловіка Господу молилась,
Все вечорами підпира тинок…
А час ішов… і тин хилився долу,
Верталися з фронтів чоловіки.
Ну а вона… втираючись подолом,
Все вишивала сину сорочки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498976
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2014
автор: na_TASHA