Небеса мовчать

Чи    є    у    тебе    вибір,    чи    немає?
Вдивляючись    у    неба    височінь,
У    сумнівах    душа    твоя    шукає
Проникливої    відповіді    тінь.

Та    небеса    мовчать,      отож  і  сумно.
Прожоване,    запріле    поняття    
Ще  баламутить  давниною  думи      
Й    не    хочеться    у    їхнє    забуття.

То    хто    ти    є?    Навіщо    ці    стогнання
І    дум    високих    зоряний    політ,
Омріяне    єством    протистояння,
Що    манить    у    далекий    Божий    світ?

Я  —  поки    тут.    Не    хочу,    не    сприймаю
Людської    смерті.    Боже,    вбережи!  
Я    на    іконі    сльози    витираю
І    чую    шепіт:    «Трохи    підожди».



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499014
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.05.2014
автор: Г. Король