Плач по Україні…

                                       Переглядала  папку  на  якій  стоять  дати
                                                                                 1985-2005,
                                                 старі  вірші  з  мого  старого  життя,
                                                 деякі  навіть  не  вірші  -  замальовки,
                                                 один  з  них  здивував,  навіть  вразив,
                                                 дата  написання  199  і  три  крапки...
                                                 Необезсудьте...

Щема  серце  заполонила,
тисне  в  грудях,  не  відпускає.
Бачу  -  Україна  мила  
в  кайданах.  Чому  так  буває?
Як  це,  скажіть,  українці?!
Якщо  себе  так  назвали,
Чому  змогли,  наодинці.
кинути  Неню  з  каїном.
Хто  ми,  чиї  ми  діти?
Хтось  відповісти  зможе?
Жахаюсь.  До  чого  дожили  -
Спаси  і  помилуй  Боже.
Щема  серця  не  відпускає,
тисне  і  тисне  на  груди  -
Моліться,  ридайте  люди,
плачте  гіркими  сльозами,
бо  коли  Неньки  не  буде
станете  ви  злидарями.
Вставайте,  годі  дрімати  -
боріться,  рятуйте  нині,
допоки  не  розідрали,
не  продали  Україну.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499056
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 15.05.2014
автор: @NN@