[b]Закривають очі, материнські руки.
Для дітей що волю гідно берегли.
Краплі сліз дівочих, омивають квіти.
І серця пробиті, що для них були.
Скільки ще поляже за Вкраїну милу?
Скільки закатованих людей?
Як же в домовину, мати вложить сина?
Скільки рук накриє молодих грудей?
Як здолати біса, що гризе країну?
Орошає землю кров"ю тих синів.
Що зростали вільно в гаї солов"нім.
Що за неньку рідну, віддали свій дзвін.
Повставайте люди, це вже не майдани!
Це війна проклята зуби щірить нам!
Ворог той орлатий, хоче щоб в кайдани.
Віддали ми неньку, але не віддам!
(С)Надін Буре[i][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499075
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.05.2014
автор: Надін Буре