Правди ніде нема.
Правди усі бояться.
Навіть коли німа
Люди її стороняться.
Їх поглинає ніч.
Кидає чорну свиту.
Люди лиш чують клич
В темні частини світу.
Брехню як улюблене диво
Видумують. В ній і живуть.
Погано-тому й справедливо.
Нашкодили? Ще й проклянуть.
Сумне і самотнє місто,
Де щастя-це тільки гроші.
Хороших душею,звісно,
Полюблять такі ж хороші.
А далі поганий день...
Й туга усе тисне в груди.
Люди псують людей-
Жорстокі погані люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499105
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.05.2014
автор: Натхненна