Відкрилось небо. Вперіщив дощ.
Вода змією по тротуарах.
Пощезли люди із вулиць, площ.
Перун гуляє на сивих хмарах.
Весь день гуляє, у бубон б’є.
Йому приносить це насолоду.
Земля –трудяга все п’є та п’є.
Уже стомилась ковтати воду.
Іду по місту, біжить струмок.
Бузок зав’янув, а глід красниться.
Печаль спадає з моїх думок.
Умив їх дощик, немов травицю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499259
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.05.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)