Росу пасуть вівчарики,
а вівчара нема –
причарувала чарами
дівчинка крадькома.
А вівчар бойківчаночку
цілує у саду,
і наче світ вінчається
у гір всіх навиду.
А вівчар бойківчаночці
розплетує косу,
де сонця пруг, вівчарики
всю випасли росу.
Росу пасуть вівчарики,
де сонця ще нема,
ой чарувала вівчара
дівчинка недарма!
Створено 22,23. 08. 2005 року, м. Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499295
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: Т. Василько