Втекти б, заховатись від світу ,
від болі, що іноді душу рве на шматки
що хмарою чорною наче над мною нависла ,
що серце тривожить - лише би втекти.
Зректися б від болі ,що наче чатує на мене як лихо
що кожну клітинку пронизує своєм єством ,
тебе не забула і дальше кохатиму тихо...
Вмиратиму в муках ....
Бо серце з твоїм вже не дихає більш в унісон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499320
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: янгол з душею