Наше плаче небо сьогодні,
А я одна, у тишині, спостерігаю,
Як у скло б’ються краплинки холодні,
І теплим чаєм долоні зігріваю.
Я знаю, що все пройде.
Я знаю, що не згасло ще сонце.
Воно з-за хмар зійде,
І радісно загляне у моє віконце
Пройде час, випивши теплого чаю
Побачу знайомі краплинки мені,
І знову долоні я зігріваю,
Розглядаючи малюнки на вікні.
Я знаю, усе колись минає.
Після дощу побачу сяйво райдуги.
Я знаю, щастя нас не чекає,
Воно з нами завжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499387
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: Мілана